Анекдоти

Господь почув

Один жид купив папугу. Приніс клітку додому, зняв хустинку — а то, виявляється, самичка. Побачивши світ, вона заволала: “Хочу трахатися! Хочу трахатися! Хочу трахатися!”
Жид засмутився, пішов до рабина:
— Учителю, я людина небагата, але нарешті спромігся купити дітям забавку — і то ж треба, як не поталанило, — замість нормального папуги мені трапилась якась повія!
— Не сумуйте, — каже рабин. — Я знаю одну родину, там живуть два богомільних папуги. Треба підсадити твою до них у клітку, щоби вони її перевиховали.
Той зрадів добрій пораді, пішов за зазначеною адресою. Й справді: в клітці сиділи два богомільних папуги: в кіпах на головах, у талесах, — і молилися. Як тільки шльондру-папугу підсадили до них у клітку, вона заверещала: “Хочу трахатися! Хочу трахатися! Хочу трахатися!”
Тоді один із папуг поважно сказав иншому: — От бачиш, Давиде, я завжди казав тобі: якщо довго й ревно просити Всевишнього, він виконає будь-яке прохання!

Єдина розрада

— Розкажіть про ваше дитинство.
— Я ріс у такій бідній родині, що якби я не був хлопчиком, мені зовсім нічим було би гратися.

Кола пекла

Приходить мама за Вовачкою в дитячий садочок. На першому поверсі двері з табличкою: "Добрі діти". Мама заглядає туди — грають діти, Вовачкі серед них немає. Піднімається на другий поверх, там на двері: "Нормальні діти". Заглядає туди — Вовачкі немає. На третьому поверсі двері "Погані діти" — Вовачкі немає. На четвертому поверсі "Жахливі діти" — Вовачкі й там немає. Піднімається на п’ятий поверх — двері, на дверях табличка: "Вовачка".

Більше ні граму

Ковбой щодня приходить у бар і замовляє дві склянки віскі:
— Одну склянку я п’ю за себе, а другу — за свого друга.
Але якось він приходить і замовляє одну склянку віскі. Бармен сумовито знімає капелюха (вони там у капелюхах повсякчас):
— Ваш друг помер?
— Ні, я просто покинув пити.

Одностайно

Накреслила вчителька з біології на дошці яблуко в розтині й запитує дітей:
— Хто назве, що намальоване — дістане "п’ятірку".
Тягне руку Вовачка:
— Це дупа!
— Негідник! Геть із класу!.. Хто правильно відповість?
Встає Наташа:
— Це дупочка!
— Як ти смієш! Геть із класу!
Наступні відповіді — варіянти того ж. Учителька в сльозах біжить до директора, скаржиться на жахливих дітей. Директор енергійно йде "розбиратися":
— Ви погляньте на себе! Хлопчики нестрижені, брудні, дівчатка розмальовані, прикраси тільки ще з носу не висять, біологію не вчите, на дошці — ДУПУ намалювали!

Рецепт здоров’я

За столиком у ресторані сидить грузин і с похнюпленим писком сьорбає ману кашу з мілкої тарілки. Підходить другий грузин:
— Слюхай, дарагий, навищо так мучаешся, и мені весь апетит відбиваеш? Сідай зи мною за столик, покуштуемо курочку табака, Кіндзмараулі вип’ем, пригощаю!
— Не можна мені, все лікар заборонив!
— Вах, слюхай, я своєму сто гривень дав, він мені все дозволив!

Цілком таємно

Приходить у клас нова вчителька, знайомиться з дітьми, питає імена-прізвища.
— Петренко!
— Грач!
— Іванов!
— Штірліц!
Вчителька вимагає, щоби “Штірліц” привів батьків. Приходить батько.
— Ваш син каже, що його прізвище Штірліц!
— Соромиться він. Бормани ми.

Свино-папка

Під час візиту Хрущова в колгосп його сфотографували в свинарнику. Фотографію готують до друку в "Правді", придумують назву: "Свині навколо товариша Хрущова"? Ніби недобре. "Товариш Хрущов серед свиней"? — Також не дуже. Врешті решт фотографію підписали: "Третій зліва — товариш Хрущов".

Муки роздумів

Директор школи йде коридором, раптом бачить — Вовачка вештається й бурмоче:
— Де розум, де логіка? Де розум, де логіка?
— Владімір, ти чому не на уроці?
— Я, Борис Алєксєєвіч, пукнув невмисно в класі, Марья Івановна мене вигнала, а самі всі там залишились. От я й думаю: де розум, де логіка?

Поміркованість

Приходить чоловік у дім розпусти, мадам йому рекомендує дівчину, з якою той усамітнюється в номері. За три хвилини дівчина вискакує гола й з криками “Жах-жах-жах” вибігає на вулицю. Мадам крекче, посилає другу дівчину до клієнта, який не виходить. За три хвилини ця так само з криками “Жах-жах-жах” тікає. За чергою посилаються й тікають усі дівчини, поки не залишається одна мадам. Що робити, вона йде до клієнта сама. Проходить три години, мадам виходить із номеру (вже посходились дівчини) й каже: “Ну, жах. Але ж не жах-жах-жах!”

Негайно

Вечір, у салоні Ростових людно. Розповідають різні історії. Черга поручика Ржевського.
— Ну так ось, панове, діло було під час Боpодинської битви. Значить, іде наш ескадрон в атаку, тут раптом поруч зі мною вибух, мене вибиває з сідла, я вскочив — мої товариші вбиті, моя шабля зламана, а на мене несуться на всій швидкості троє здоровезних французьких кавалеристів зі своїми шаблями наголо, і… Панове, мені соромно, але я обіср*вся.
У салоні западає важка тиша, нарешті хтось вимовляє:
— Поручик, ви, звичайно, надто відверті, але, враховуючи обставини – контузія вибухом, троє проти одного, відчуття неминучої смерти… У цьому немає нічого соромного; гадаю, з кожним може статися…
— Та ні, панове, ви не зрозуміли — я ТЕПЕР обіср*вся…

Фізико-камасутра

Жидівська комунальна квартира. На кухні стоїть Мойша, поклавши свою чоловічу достойність на батарею, й читає фізику.
Заходить сусід, бачить таку картину й запитує:
— Ти що це робиш?
— Та я ось прочитав, що при нагріванні тіла розширяються, а при охолодженні звужуються. Так от ми з Цилею й вирішили спробувати.
— А де же Циля?
— Як — де?! У холодильнику!