Анекдоти

Вдала комбінація

— Так… Хворий, у вас рак і склероз.
— Ой. Слава богу! А то я боявся, що хворію на рак.

Не вилікував

Зустрічаються двоє приятелів, один — иншому:
— Привіт, щось тебе давно видно не було. Ти де пропадав?
— Я в лікарні лежав. Нерви лікував.
— Що лікував?
— НЕРВИ, БЛЯ!

Европа приречена

— Я тебе гарантую, що через п’ять років житимемо краще, ніж у Европі.
— А то що ними має статися?

Велика різниця

— А чим Твіттер відрізняється від Фейсбука?
— Кардинально відрізняється: у Твіттер люди заходять зробити по-маленькому, а до Фейсбук — по-великому.

По знайомству

— Лікарю, мій чоловік слабує на інтернет-залежність. Він цілодобово грає на комп’ютері в танки! І не приділяє мені ані граму уваги!
— Покажіть йому, що у вашому житті з’явився инший чоловік. Може тоді він почне приділяти вам більше уваги!
Минає тиждень, жінка знову приходить до лікаря.
Той: — Зробили, як я казав?
— Так. Я ходила до иншого чоловіка.
— І якою була ж реакція вашого?
— Тепер вони грають у танки разом…

Розвинута сексуальність

Хтось має симпатичні ямки на щічках, хтось сексуальну родимку над губою, а я — запаморочливі мішки під очима!

Наочна демонстрація

Рабинович їде на заробітки й приходить до синагоги:
— Ребе, я тут накопичив невеличку суму — п’ятдесят тисяч доларів. Поклав би їх на депозит, але банк може збанкрутувати. Залишати вдома страшно: квартиру можуть пограбувати. То чи можна, я вам їх віддам на зберігання?
— Так, можна. Я й свідків покличу… Мойшо, Хаїме, Ізю! Будете свідками. Цей поважний чоловік залишає мені гроші на зберігання. Я при вас їх перераховую й кладу до сейфа. Рабинович! Їдьте з богом і не хвилюйтесь!
За рік Рабинович повертається, приходить до синагоги:
— Ребе, я хотів би забрати свої гроші.
— Які гроші?
— Ну ті п’ятдесят тисяч, які я вам залишав рік тому на зберігання.
— Ви мені? Ви нічого не плутаєте?
— Та ні, ось же свідки…
— Мойшо, Хаїме, Ізю! Цей чоловік каже, що він мені залишав якісь гроші на зберігання!
— Та нічого він не залишав! Це пройдисвіт і ми його вперше бачимо!
Рабинович розуміє, що його жорстоко обманули й іде геть. Раптом рабин його окликає:
— Заберіть ваші гроші. От п’ятдесят тисяч, от відсотки, що набігли за рік…
— Ребе! Дякую! Але навіщо тоді був цей спектакль?
— Це щоби ви побачили, з якими покидьками мені доводиться працювати!

Сумна правда

Марія Іванівна в класі:
— Вовочко, провідмінюй дієслово “голосувати”.
— Я голосую, ти голосуєш, він голосує, вона голосує, ми голосуємо, ви голосуєте.
— Вовочко, а “вони”?
— А вони — срати на нас хтіли!

Умовно

— Хворий, вам яку анестезію: дорогу чи дешеву?
— Дешеву.
— Люлі-люлі, люлечки…

Осяяння

— Рабинович, що там таке грюкнуло на кухні?
— Розо, зі мною трапилось осяяння: я бачив майбутнє!
— І що там, у майбутньому?
— Ми купуємо нову цукорницю.

Сонне життя

Людина пробуває ві сні 30% свого життя. Решту 70% часу вона мріє виспатись…

Так йому!

Жінка побила власного чоловіка. Підсудну просять розповісти, що трапилось.
— І, таки так, він викликав мене з роботи додому, відтак роздягнув і вклав у ліжко, а потім з ідіотським сміхом заявив, що сьогодні 1 квітня!