Анекдоти

Прогнувся

Теща: — Скажіть, а що ви подумали, коли вперше побачили мою доньку?
Зять: — Я подумав: “О, яка, мабуть, в неї чарівна мама!..”

Не про політику

Почала зменшуватись виручка в борделі. Зібралися працівники й почали обговорювати, що робити.
Одні кажуть: — Треба шампанське французьке подавати.
Инші: — Потрібні нові ліжка.
Ще инші: — Треба рояль змінити.
Ще пропозиція: — Пофарбувати стіни, змінити шпалери.
Врешті решт один встає й каже: — Змінюйте, не змінюйте — дівчат змінювати треба.

Заперечення

— Та ти зациклився просто.
— Це я зациклився? То це я зациклився?! То це я зациклився?!!

Загальна європеїзація

Європейці накинули нам свій суспільний лад, свою систему освіти, свої цінності… То тепер ще й зима європейська?!

Космічна жінка

Літають космонавти на орбіті вже під чотири місяці. Зранку їх із центру керування польотом запитують: — На як там, орли ви наші, вам ведеться? Може маєте якісь скарги чи побажання?
У відповідь один із них, той що званням поменше, почав благати — потребу, мовляв, маємо нестерпну в жінці.
— Тримайтеся, чоловіки, вирішимо вашу проблему.
Прилітає вантажний корабель, космонавти в нього мерщій, а там тубики як із-під зубної пасти, на яких написано — “рідка жінка”. А до тюбика інструкція: Нанести рідку жінку тонким шаром на поверхню члену й втирати до повного задоволення.

Тут і тепер

Багато людей увесь тиждень чекають на суботу, весь місяць на відпустку, весь рік на літо й усе життя на щастя… А треба радіти кожному дню й кожної миті.

Не влучив

— Ой, послухайте, секрет богатства полягає в тому, щоби легко розставатися з грішми.
— Та я щось із ними зустрітися ніяк не можу.

Біс паніки

Три фрази, що спричиняють паніку:
1. Це буде не боляче.
2. Я маю серйозно з тобою поговорити.
3. Неправильний логін чи пароль.

Без претензій

— Дідусю! А скільки вам років?
— Мені, доцю, вже вісімдесят…
— Ой, це ж треба! А я б вам не дала!
— А мне вже й не треба.

Багатий тато

На футбольному матчі один із глядачів запитує хлопчика:
— А де ж ти гроші взяв на такий дорогий квиток?
— Батько купив.
— А де він сам?
— Та дома. Квиток шукає…

Привалило щастя

Двоє ковбоїв заходять у салун і бачать рекламу: “Купуємо скальпи індіянців. Один скальп — $100”.
На, вони вскочили на своїх коней — і в прерію. Женуть своїх коней щодуху — а жодного індіянця навколо. Вони злі вже, зморені.
Раптом бачать — індіанець. Ковбої його пристрелили, скальп зняли й, оскільки вже вечоріло, напнули намета поруч і заночували…
Зранку прокидається один із ковбоїв, виходть з-під намету й, потягуючись, озирається довкола. Аж тут бачить — навколо їхнього намету в бойовому фарбуванні стоять близько двохсот індіянців: тетівки натягнуті, списи й томагавки підняті, люті обличчя… Ковбой кидається до намету — будить друга:
— Джо, прокидайся! Ми — мільйонери!

Освічена країна

— Беріморе, хто це ходить із вогнем по болоту?
— У москалів Олімпіада, сере.