Анекдоти
Підаро-сіонізм
— Мойша, а ти знаєшь, Абрам у нас підорас!
— Він що, позичив у тебе грошей і не повернув?!
— Ні, я — в доброму значінні.
В унісон
— Циля Марківна, а де ви пробули весь цей вечір?
— Та затрималася у Кацманів, грала їм на роялі.
— І правильно. Я також завжди не любила цю родину.
ДурнІ
– Абраме, не зрозумію, чому всі кричать: «Павароті – талант! Ах, який голос!» Він же фальшивить і гаркавить.
– А ти що, був на його концерті?
– Та ні, але мені вчора Мойша наспівав.
Ана-логічно
— Послухай, Абраме, ти граєш на тромбоні?
— Ні.
— А твій брат Мойша?
— Такі так.
— Що так?
— Також ні.
Добалакались…
Mойcей сказав: “Уся справа там” (показуючи пальцем у небо)
Соломон сказав: “Уся справа тут” (торкаючись пальцем голови)
Хриcтоc сказав: “Уся справа тут” (кладучи руку на серце)
Mаркc сказав: “Уся справа тут” (торкаючись свого живота)
Фрейд сказав: “Уся справа тут” (торкаючись певного місця на своїх штанях)
Айнштайн сказав: “Усе відносно…”
Хто про що
Молода дівчина з Полтавщини вступила до якогось столичного вишу. Проходить перше медобстеження в студентській поліклініці. Виходить із кабінету гінеколога. Поглянула в медкартку, почервоніла й бігом назад у кабінет:
— Дохтор, дохтор, ну що ви мені тут написали?
— Те що є, те й написав!
— Та ну, написали б — “нормальна” чи “така як в усіх”, а то написали — “здорова”!
Гендерні студії
Чоловік прийшов з роботи й заскочив жінку з коханцем. Як реягують жінки з різних країн світу?
Американка: — Джоне, сподіваюсь, ти не заважатимеш мені робити мій маленький бізнес?
Французька: — О, Пьєре, посунься, у трьох веселіш!
Німка: — Гансе, ти на три хвилини раніше.
Москалька: — Васю, тільки не по морді, мені завтра на роботу.
Українка: — Ой, Петре, це ти? А це ж тоді хто? Ой, я така затуркана, така затуркана…
Плутають
Рабинович посварився з Гольдманом. То йде Рабинович біля Гольдманового будинку й бачить Гольдмана, що дивиться у вікно.
– Що писок свій страшний висунув, – каже Рабинович із огидою. – Краще б сраку свою у вікно показав.
– То я таки вже показував, – відповів Гольдман, – та всі перехожі кажуть: "О, Рабинович, що це ви робите в Гольдмана? Ви ж із ним посварилися".
Підманула
Українське сіло на Чернігівщині. Темна ніч. Сидять Микола з Марусею на лавці мовчки.
Маруся: — Микола, ну я пішла?
— Сиди!
Сидять ще годину.
Маруся: — Микола, ну я піду?
— Сиди!
Сидять ще дві години мовчки.
Маруся: — Миколо, я пішла!
Встає і йде. Микола сидить сам:
— Ет…не дала!
Підманув
Він і вона сидять на лавці. Зоряна ніч. Він до неї:
— Ондо бачиш зірка?
— Бачу.
— То я…
За хвильку.
— А ондого бачиш зірку?
— Бачу.
— То ти…
Ще за хвильку.
— А ондо-он бачиш дві зірочки — поряд, одна понад одною?
— (вона: з лукавою посмішкою, сором’язливо опускаючи очі долі) Ой, ги… бачу.
— (він: гордовито) То я на мотоциклі…
Кмітливість
Він і вона сидять на лавці. Вона до нього:
— У мене дома тепер нікого немає.
— На й шо?
— Пішли до мене.
— На й шо?
— Ну чайку поп’ємо.
— На й шо?
— Ну і там… поцілуємось.
— На й шо?
— Ну й по[цензуровано]!
— А. Ги… Намйок пойняв.
Авторитет
Син приходить до тата і каже:
— Йой, тату, та я би сі вженив.
— А шо, маєш дівку?
— Та маю, тату.
— А шо — файна?
— Йой, та така, тату, файна, шо де лиш не піде, хлопи з плотів падают, лиш за нею зазирают, а дівки всі инші коло неї як поганки.
— Гм… А шо — роботяща?
— Йой, тату, та така роботяща, що в п’єтій ранку встає, коло господарки ходит, наварит-напече, нашиє-напряде, лиш вночі спати ляже.
— А як з грошима в тотій родині?
— Йой, тату, та то такі багацуни, та кілко мають тих машинів та й хату одну велику, а одну ше більшу їй будуют.
— Та й шо, сину, мудра?
— Та така мудра — 2 вищі освіти: економічна тай юридична.
— Гм… та й шо, сину, може, тебе любит фест?
— Йой, тату, та вже любит так, шо очей не годна відвести, любилася би зрання до ночі, та й жєлує мене так, шо но…
— Знаєш, сину… Я тут подумав собі троха… Не треба нам такої невістки.
— Та добре, тату.