Анекдоти

Тиха вада

В чоловіка назріває ювілей. Друзі домовились зробити спільний подарунок, але що подарувати не знають. Наче все в нього є. Вирішили спитати в нього напряму, чого б він сам хотів.
— Хлопці, а подаруйте мені гумову жінку.
— Петре, то ти ж одружений, навіщо тобі гумова баба?
— Розумієте, гумова має цілу купу переваг, яких немає в моєї жінки, й лише одну ваду, яка в неї є.
— І які ж у неї переваги?
— Голова ніколи не болить, місячних немає, про гроші мозок не пилить, ніколи не ревнує, якщо поглянув на стрічну красуню, не балакає без угаву.
— Так, справді. А яка ж вада?
— Та під час сексу, як і жінка, лежить і не ворухнеться.

Потрібна річ

— Для чого тобі спирт?
— Струни протирати.
— Які ще струни?!
— Струни моєї душі!

Терпіння

Курортник запитує сусіда:
— Не знаєте де тут туалет?
— Ні, я тут лише четвертий день…

Новочасне

Червона шапочка стукає в двері. Їй відчиняє вовк.
— Ой! А тут моя бабця живе-ла.
— (Вовк; колупаючись у зубах) Ну, жила бабця, а тепер — офіс.

Нетерплячка

Переповнений автобус. Звідкись із центру натовпу жіночий обурений голос:
— Чоловіче, що ви робите?
Пауза. Той таки жіночий голос:
— Що ви робите, чоловіче?!
Пауза. Зацікавлений голос із заднього майданчика:
— Мужик, не ятри душу! Скажи, що робиш?!

Найстисліше

Жид приходить у нотаріальну контору:
— Здрастуйте, а у вас добра компанія?
— Так, авжеж.
— А ліцензію ви маєте?
— Звичайно, ось дивіться.
— Я дивлюся у вас всі юристи — жінки; а вони в суді мої права зможуть захистити?
— Безумовно, все наші співробітники дуже компетентні в своїй галузі.
— А от я ще комп’ютерам не довіряю, можна вручну заповіт написати?
— Авжеж. Ось вам папір, ручка.
— Останнє питання: скажіть, “нікому” і “ні*уя” пишеться разом чи окремо?

Із кров’ю

Місяць сиджу на дієті. Сьогодні випадково язик прикусила. Дуже смачно!

Тонка різниця

Жінка, що вважає себе розумною, вимагає рівних прав із чоловіками. Жінка справді розумна — не вимагає.

Страшна тварина

Сестра робить біологію:
— Які тварини провадять нічний спосіб життя?
— Погугли.
— Ні, погуглів я не знаю.

Життя вирує

Зустрічаються два одеських адвокати:
— Борисе Мойсейович, як вам ведеться? Як робота?
— Ну що тобі сказати, Миша? Ґвалтують, грабують, вбивають… Таки жити можна!

Через ніжність

І от ти лежиш, дивишся на нього; він спить. Увесь такий чоловік, і такий твій весь. Сопить лежить. І ніжність така в тобі прокидається, що от притислася до нього, а хочеться притиснутись іще більше, залізти в нього хочеться. А він спить. Та чому ж це ти спиш взагалі? Я тебе для чого завела? Щоби ти мені спав тут чи що?! І ліктем йому. Бо нефіг.

Питання розкладки

— Ти чому так не любиш американців?
— Та як уявлю собі, що їм розкладку клавіатури не треба перемикати…