Анекдоти
Завжди зі мною
— Петре, чому ти нікуди не береш мене?
— Беру.
— І куди ж це?! Ні в кіно, ні на тусовки, ні в кав’ярню…
— Марусю, ти завжди в моєму серці.
Вагітний
Страшно. Скоро роди. Руки тремтять. Спина мокра від поту. Ноги як ватні. А жінка сидить спокійно, на телефоні грає…
Паскуда
— Ой, Сарочко, я таки вирішив, що більше ніколи не буду з тобою сваритися!
— Ні, ви лише погляньте на нього, “він вирішив”… А ти мене спитав?!
Сімейна ідилія
Три сестри одружились. Мама їм каже:
— Не забувайте нас, пишіть листи. Тільки якщо писатимете про секс, то кажіть, що смажили бараболю. А то батько може прочитати й не те подумати.
Перша донька пише: “В нас усе добре, грошей багато, з чоловіком проблем немає, нічого нам не потрібно, бараболю смажимо раз на рік.” Мама думає: “Не добре”. Пише друга донька: “В нас усе нормально, грошей вистачає, смажимо бараболю раз на місяць.” Мама думає: “Також не дуже, але вже краще.” Пише третя донька: “Грошей немає, хата порожня, жерти нічого, бараболю смажимо тричі на день, а коли бараболі не смажимо, то він лиже пательню, а я смокчу ручку.”
Відтінок
У словах шабля, гребля й голобля відчувається якась прикрість…
Щаслива випадковість
— Наведіть приклад вживання виразу “на щастя”.
— Бандити напали на перехожого й убили його. На щастя, він не мав із собою грошей.
Дрібні проблеми
У реанімацію привозять пораненого з ножем, що стирчить проміж лопаток. Лікар запитує: — Боляче?
Поранений: — Тільки коли сміюсь…
Вічна боротьба
— Ви підете на вибори?
— Ну… якщо мені щось подарують чи за добрий відкат.
— А за яку партію ви голосуватимете?
— Звичайно, за ту, яка бореться з корупцією.
Ось чому
Жінки живуть довше за чоловіків, бо вони не мають дружин.
Не збігається
— Чому ви розлучились?
— Через секс.
— У сенсі, рідко ним займались?
— Часто, але не водночас.
Жінка-господиня
— Ти уявляєш собі, Яшо, зайшов учора до своєї коханки в гості. Щойно ми зготувалися під ковдру, приходить її чоловік… Ну, мені Розочка й каже: “Жоро, беріть мерщій оцю праску й прасуйте оцю білизну”. І я таки дві години прасував ту білизну.
Тут його друг починає широко усміхатися:
— Жоро, ти часом був не на Дерибасовській, кут Ришельєвської? 29, квартира 6?
— Так.
— Таки це я позавчора там усю білизну переправ.
Без трусів
Їдуть якось Гогі й Гіві на машині гірською дорогою. Раптом бачать, на узбіччі дівчина “голосує”. Зупиняються вони, запитують:
— Чого тобі треба, красуню?
— До міста підвезете? — усміхається дівчина.
— Вай! Так це 40 кілометрів їхати! — вигукує Гогі, — До того ж нам не цією дорогою.
— Зачекай Гогі! — каже Гіві, — Красуню, а чим платити будеш?
— Як чим? — дивується дівчина, — Грошима.
— Ет, ні. Гогі, нам гроші потрібні?
— Ні, не потрібні!
— Тоді поїхали звідси!
А тут саме пустився дощ, вітер здійнявся.
— Гаразд. — каже дівчина, — Якщо гроші не потрібні, розплачусь натурою.
— Слухай, яка натура-шматура? — обурюється Гіві, — Гогі, поїхали! Вона знущається з нас!
Ну, Гогі на газ, поїхали. Проїхали метрів двісті, Гогі вирішив спитати.
— Гіві, слухай, а що таке “натура”?
— Та я сам не знаю. Вперше це слово чую!
— Нумо вернемося, спитаємо в неї?
— Ну, гаразд.
Повертаються, опускають скло, Гіві запитує:
— Дівчино, а що значить — ти оплатиш натурою?
— От, блін. — дівчина вже вся намокла, зла. — Труси зніму й дам вам обом!
— Вай, Гогі, тобі жіночі труси потрібні?
— Та ти що! Звичайно, ні!
— Тоді поїхали звідси! Дарма тільки повертались.