Анекдоти

Інтернет — корисний

Моя дівчина вичитала в Інтернеті, що від мінету худнуть.
Господи, спасибі тому, хто це написав!

Збірна

Жінка зайшла в офіс служби соціального забезпечення, ведучи за собою 15 дітей.
— Ого! — вигукнула службовець. — Це всі ваші?
— Так, вони всі мої, — зітхає мамуня, яка чує це питання вже всоте. Вона каже:
— Сідай, Васю.
І діти займають місця.
— Отже, — каже службовець, — мені треба вас зареєструвати. Назвіть, будьласка, імена дітей.
— Тут все просто, — відповідає мама. — Хлопчиків звати Василь, а дівчаток — Василіса.
Не вірячи своїм вухам, робітниця перепитує:
— Ви серйозно? Вони всі Васі?
— Так, і це дуже полегшує мені життя. Зрання я кричу їм “Вася!”, і вони прокидаються. Коли час обідати, я також кричу “Вася!”, і вони все приходять. Коли я роблю зауваження, вони всі припиняють дуріти. По-моєму, це пречудова ідея!
Соціальна робітниця, не поділяючи маминого ентузіазму, наморщила лоба й запитала:
— А якщо вам треба покликати лише одну дитину, а не всіх зразу?
— Ну, тоді я кличу їх за прізвищем.

Утискам — ні!

Чемпіонат світу з футболу в близькому майбутньому. Фінал. Бразилія – Росія. Склад збірної Бразилії на полі — 11 гравців. Склад збірної Росії — 11 гравців і 50000 військовослужбовців, які будуть захищати утиснуті права московських футболістів на володіння Кубком світу з футболу.

Два в одному

— Ізю, ви такий красень і ще не одружені?
— Таке моє щастя! Щоразу, як я зустрічаю дівчину, яка готує як моя мама, вона виглядає, як мій тато.

Наполегливо

Фірма. Середина робочого дня. Розлючений директор входить до приміщення персоналу:
— Петренко! Звільнений. Іванчук! Звільнений. Гнатів! Звільнений…
— Ви що, всіх вирішили звільнити, чи що?
— Так! Забирайтесь звідси, партачі криворукі, щоб я вас тут більше не бачив!
Помічає одну незнайому людину:
— Нагадайте мені, як ваше прізвище?
— Пономарчук.
— Так от, Пономарчук, ви також звільнені.
— Ви мене не можете звільнити.
— А це ще чому?
— Тому, що я тут не працюю. Я кур’єр. Піцу привіз…
— Хочете бути зам. директора цієї фірми?
— Несподівано… Але хочу!
— Вітаю. Ви зараховані.
— Спасибі.
— Пономарчук!
— Я!
— Ви звільнені. Забирайтеся звідси к чорту матери…

Докладно

Приїхав кореспондент якоїсь газети до чабана якогось гірського аулу з проханням розповісти про своє життя. Чабан мирно пасе овець, люльку покурює. Кореспондент запитує:
— Скільки кілограм трави в середньому вівця з’їдає за рік?
— А яка, біла чи чорна вівця? — перепитує чабан.
— Ну, скажімо, біла.
— Біла — близько тридцяти кілограм, — відповідає чабан.
— А чорна?
— І чорна близько тридцяти.
Кореспондент задає наступне питання:
— А скільки шерсті ви настригаєте з однієї вівці?
— З якої, білої чи чорної?
— З білої.
— З білої — близько двадцяти кілограм.
— А з чорної?
— І з чорної — близько двадцяти.
Кореспондент дивується:
— А чому ви перепитуєте, про білих чи чорних овець я запитую? Яка різниця?
— Ну, — відповідає чабан, — білі ж вівці мої…
— А чорні?
— І чорні — мої…

Перешкода

— Чому ми не можемо бути просто друзями?!
— Розумієш, Марусю, між нашою з тобою дружбою щось встає! І потім увесь вечір я це вкладаю!

У кіно

— Горілку будеш?
— Ні.
Дивіться в кінотеатрах “Залізна людина-3”!

Дефект

— Ти хто?
— Людина невидимка.
— То тебе ж видко.
— Я хворію.

Инший світ

Дзвінок у двері. Мама відчиняє двері, а там стоїть хлопець і запитує:
— Петя дома?
— Немає більше Петі. Він покинув цей світ…
— О боже! Він що, помер?
— Ні, до Інтернету підключився!

Допомога бідним

Найкращий спосіб допомогти бідним — це не стати одним із них.

Добра робота!

Робізрав клатіватуру, почитсив і збірва назда.